Bürgergeld

Bürgergeld є центральним фінансованим з податків забезпеченням базової підтримки для працездатних осіб у Німеччині. Правовою основою є Друга книга Соціального кодексу (SGB II) у редакції, зміненій Законом про Bürgergeld; закон набрав чинності у двох етапах 1 січня 2023 року і 1 липня 2023 року та замінив попередній Arbeitslosengeld II (розмовно «Hartz IV»).

Bürgergeld реалізує конституційну вимогу забезпечення прожиткового мінімуму, гідного людини (ст. 1 ч. 1 у поєднанні зі ст. 20 ч. 1 Основного закону) для працездатних уповноважених, оформлену Федеральним конституційним судом у рішеннях від 9 лютого 2010 року (1 BvL 1/09) та 23 липня 2014 року (1 BvL 10/12).

Носіями виплати є Bundesagentur für Arbeit та міста-позаміські райони і райони; виконують завдання спільно у Jobcenter як спільних установах або — у дозволених муніципальних носіях (так званих Optionskommunen, § 6a SGB II) — самостійно. Додатково діють постанови про обчислення базових потреб (RBEG) та про додаткові потреби, а також місцеві керівні принципи щодо витрат на житло. Подальша офіційна інформація на arbeitsagentur.de та bmas.de.

Право на Bürgergeld згідно з § 7 ч. 1 SGB II мають особи, які сукупно виконують такі умови:

• Вони працездатні у розумінні § 8 SGB II — тобто можуть за звичайних умов загального ринку праці працювати щонайменше три години на день.
• Досягли 15-річного віку та ще не досягли звичайного пенсійного віку законного пенсійного страхування (наразі 66 років, поетапно до 67).
• Потребують допомоги: не можуть або не можуть достатньою мірою забезпечити своє утримання з власного доходу, майна чи вимог до третіх осіб (§ 9 SGB II).
• Мають звичайне місце перебування у Федеративній Республіці Німеччина.

З працездатною особою чоловік/дружина, зареєстрований партнер життя, партнер у шлюбоподібному союзі та неодружені/незаміжні неповнолітні діти у домогосподарстві утворюють спільність потреб (Bedarfsgemeinschaft) (§ 7 ч. 3 SGB II). Також непрацездатні члени спільності потреб (наприклад, малі діти) отримують тоді Sozialgeld згідно з §§ 19, 23 SGB II на тому ж рівні.

Виключені, зокрема, ті, хто навчається, чию освіту в принципі можна підтримувати через BAföG або Berufsausbildungsbeihilfe (§ 7 ч. 5 SGB II), а також одержувачі пенсії за віком. Студенти та особи, що навчаються, отримують допомогу лише в особливих випадках складного становища або на додаткові потреби згідно з § 27 SGB II.

Місячна базова потреба (Regelbedarf) покриває необхідне утримання за винятком витрат на житло й опалення. Вона щороку індексується на 1 січня (§ 20 ч. 5 SGB II у поєднанні з RBEG). На 2026 рік імовірно діятимуть такі рівні (значення на звітну дату перевіряти на arbeitsagentur.de — значення 2026 очікується, тому нижче {{?}}):

Зауваження: на 2024 та 2025 роки базові потреби індексувалися відповідно приблизно на 12 % та 0 %; на 2026 згідно зі зміненою формулою індексації (§ 28a SGB XII) очікується скоріше помірне коригування. Перед публікацією внести офіційне значення (перевірити на arbeitsagentur.de — значення 2026 очікується).

Додатково до базової потреби Jobcenter покриває витрати на житло й опалення (KdU) згідно з § 22 SGB II, оскільки вони відповідні. На відміну від Wohngeld, відшкодовуються фактичні витрати на оренду — з верхньою межею відповідності, яку кожна громада встановлює для своєї території на основі послідовної концепції.

Враховуються три складники:

• Холодна оренда — з верхньою муніципальною межею, диференційованою за розміром домогосподарства (наприклад, 50 м² для самотніх, 60 м² для двочленного домогосподарства, додатково 15 м² на кожну наступну особу).
• Інші комунальні витрати, такі як вода, сміття, прибирання будинку, податок на нерухомість.
• Витрати на опалення — у фактичному розмірі, перевіряються за загальнонаціональним Heizspiegel; незвично високі витрати можуть бути обмежені муніципально.

Із Законом про Bürgergeld було запроваджено дванадцятимісячний пільговий період (Karenzzeit) (§ 22 ч. 1 реч. 2 SGB II): у перші дванадцять місяців отримання допомоги фактичні витрати на житло покриваються без перевірки відповідності, оскільки не існує очевидної невідповідності. Лише після закінчення пільгового періоду Jobcenter за необхідності закликає до зниження витрат (переїзд, піднайм, переговори щодо оренди), як правило, протягом шести місяців.

Певні життєві ситуації вимагають вищих витрат, ніж покриває базова потреба. Для них § 21 SGB II передбачає додаткові потреби, що виплачуються додатково до базової потреби:

• Вагітні з 13-го тижня вагітності: 17 % відповідної базової потреби (§ 21 ч. 2 SGB II).
• Самотні батьки: диференційовано від 12 % до 60 % базової потреби, залежно від кількості та віку дітей, але не більше 60 % базової потреби відповідного рівня (§ 21 ч. 3 SGB II).
• Особи з інвалідністю, що отримують допомогу для участі у трудовому житті або іншу допомогу у шкільній чи професійній освіті: 35 % базової потреби (§ 21 ч. 4 SGB II).
• Затратне харчування з медичних причин (наприклад, целіакія, тяжка ниркова недостатність): у відповідному розмірі за лікарським висновком, орієнтуючись на рекомендації Deutscher Verein (§ 21 ч. 5 SGB II).
• Децентралізоване гаряче водопостачання, якщо гаряча вода не нагрівається через опалення (§ 21 ч. 7 SGB II): паушально залежно від віку, наразі від ~0,8 % до 2,3 % базової потреби.
• Інші невідворотні поточні особливі потреби згідно з § 21 ч. 6 SGB II — наприклад, витрати на спілкування батьків, що проживають окремо, гігієнічні засоби при хронічному захворюванні.

Додаткові потреби разом не повинні перевищувати відповідну базову потребу, за винятком додаткової потреби на затратне харчування.

Із Законом про Bürgergeld пороги захищеного майна було суттєво підвищено та запроваджено двоступеневу систему (§ 12 SGB II):

• Перший рік отримання (пільговий період): у перші дванадцять місяців отримання допомоги діє підвищений неоподатковуваний поріг 40.000 € для особи, що подає заяву, і 15.000 € для кожної наступної особи спільності потреб (§ 12 ч. 3 SGB II). Майно понад цей поріг призводить до відмови; нижче не зачіпається.
• Після пільгового періоду: неоподатковуваний поріг знижується до 15.000 € на особу спільності потреб (§ 12 ч. 2 SGB II).

Незалежно від пільгового періоду завжди захищені:

• Власна, відповідного розміру квартира, що використовується самостійно, або відповідного розміру земельна ділянка з будинком (§ 12 ч. 1 № 5 SGB II).
• Майно, що слугує забезпеченню старості (Riester, Basisrente, корпоративна пенсія), а також за певних умов інше пенсійне майно.
• Домашнє майно, один відповідний автомобіль на працездатну особу, речі для виконання професії.
• Поховальне забезпечення у відповідному розмірі.

Пільговий період — одночасно для витрат на житло і майна — є одним із центральних елементів, що відрізняють Bürgergeld від попереднього Arbeitslosengeld II.

Bürgergeld потрібно активно запрошувати; виплата за посадою не відбувається. Уповноваженим є Jobcenter за місцем проживання особи, що подає заяву. Заява, як правило, діє ретроактивно на перший день місяця, в якому її подано (§ 37 ч. 2 SGB II) — раннє подання заяви в місяці, отже, не шкодить, пізнє ж може призвести до втрати місячної вимоги.

Відкриті три шляхи:

• Онлайн через jobcenter.digital: спільний портал Bundesagentur für Arbeit та Jobcenter дозволяє подавати первинні заяви та заяви про продовження, а також повідомлення про зміни. Ідентифікація через обліковий запис BundID або документ із eID. Доступний на jobcenter.digital.
• Паперові форми: зразки (головна заява «HA» та додатки WEP, KdU, EK, VM, KAS тощо) доступні в Jobcenter та на arbeitsagentur.de. Їх можна підписати і надіслати поштою, факсом або здати особисто.
• Особисте звернення: у багатьох Jobcenter досі можливе, часто лише після узгодження строку через сервісну гарячу лінію 0800 4 5555 00 (безкоштовна).

Порада: хто не може оперативно скомплектувати повну заяву, має принаймні неформально письмово подати заяву про допомогу (§ 37 SGB II). Тим самим вимога за поточний місяць забезпечена; повні документи можна додати пізніше.

Які документи вимагає Jobcenter, випливає з загального обов'язку співпраці (§§ 60 і наст. SGB I) та з додатків до головної заяви. Зазвичай потрібні такі документи:

• Головна заява (HA) та відповідні додатки (WEP для інших осіб спільності потреб, KdU для витрат на житло, EK для доходу, VM для майна, KAS для дітей).
• Документ, що посвідчує особу, або паспорт; для іноземних громадян дозвіл на проживання (для перевірки виключення допомоги згідно з § 7 ч. 1 реч. 2 SGB II).
• Договір оренди, актуальне підвищення оренди, останній розрахунок комунальних витрат, розрахунок витрат на опалення.
• Докази доходів за останні три місяці: розрахунки заробітної плати, рішення про ALG I, рішення про пенсію, рішення про допомогу по хворобі, рішення про Elterngeld, рішення про Kindergeld, аліменти, доходи від оренди або капіталу.
• Докази майна: виписки з рахунків та ощадних книжок за останні три місяці, страхування життя та пенсійні, договори будівельних заощаджень, депозити цінних паперів, виписки з земельної книги, техпаспорт автомобіля.
• Виписки поточних рахунків за останні три місяці всіх членів спільності потреб.
• Свідоцтва про народження всіх дітей, свідоцтво про шлюб, за необхідності рішення про розлучення та аліментний титул.
• Доказ медичного страхування та посвідчення соціального страхування.
• При вагітності: обмінна карта; при інвалідності: посвідчення особи з інвалідністю або рішення про ступінь інвалідності.
• У самозайнятих: додаток EKS — заява про дохід від самостійної діяльності, прогноз на період дозволу.

Хто отримує Bürgergeld, зобов'язаний активно співпрацювати у припиненні чи зменшенні своєї потреби в допомозі (§ 2 SGB II). Це конкретизується насамперед у угоді про співпрацю (Kooperationsvereinbarung) (раніше: Eingliederungsvereinbarung), що укладається між уповноваженим та Jobcenter згідно з § 15 SGB II.

При порушенні обов'язків без поважної причини — особливо відмові від прийнятної роботи чи заходу, припиненні заходу, відсутності пошукових зусиль — Закон про Bürgergeld (§§ 31 і наст. SGB II) передбачає поетапні зниження допомоги:

• Перше порушення обов'язків: зниження на 10 % базової потреби на один місяць.
• Друге порушення обов'язків протягом року: зниження на 20 % базової потреби на два місяці.
• Третє та наступні порушення обов'язків: зниження на 30 % базової потреби на три місяці.

При пропусках реєстрації (§ 32 SGB II — наприклад, невибачена відсутність на узгодженому терміні) зниження становить 10 % на один місяць.

Допомога на житло й опалення, а також Sozialgeld для неповнолітніх дітей не знижуються. Перед зниженням завжди має проводитися слухання; надзвичайні труднощі можуть зменшити санкцію (§ 31a ч. 3 SGB II). Федеральний конституційний суд рішенням від 5 листопада 2019 року (1 BvL 7/16) визнав санкції понад 30 % неконституційними — Закон про Bürgergeld сприймає ці вказівки.

З консультативної практики соціальних об'єднань та консультацій для безробітних можна виокремити кілька типових причин відмови:

• Відсутність працездатності: хто за станом здоров'я може працювати менше трьох годин на день (§ 8 SGB II), отримує не допомогу Bürgergeld, а Grundsicherung при обмеженні працездатності згідно з SGB XII.
• Майно понад неоподатковуваний поріг: 40.000 € у пільговому періоді або 15.000 € на особу після нього (§ 12 SGB II). Існування «забутої» ощадної книжки чи депозиту цінних паперів регулярно призводить до вимоги повернення.
• Дохід покриває потребу: якщо дохід від трудової діяльності, ALG I, пенсія, аліменти або Kindergeld покривають сукупну потребу спільності потреб, то стану потреби в допомозі немає (§ 9 SGB II).
• Отримання пенсії за віком або досягнення звичайного пенсійного віку.
• Статус особи, що навчається, з можливістю підтримки BAföG чи BAB у принципі (§ 7 ч. 5 SGB II) — винятки лише в особливих випадках складного становища.
• Відсутність звичайного перебування у Німеччині або виключення допомоги для деяких громадян ЄС у перші три місяці перебування (§ 7 ч. 1 реч. 2 SGB II).
• Неповна співпраця: при відсутності документів попри письмову вимогу зі встановленням строку допомога може бути відмовлена згідно з § 66 SGB I.

Багато з цих відмов піддається виправленню в апеляційному провадженні — наприклад, через надсилання документів, подання лікарського висновку чи через роз'яснювальні пояснення щодо спільності потреб.

Проти рішення про Bürgergeld — чи то відмова, чи занадто низький дозвіл, чи санкція, чи вимога повернення — допустиме заперечення (Widerspruch). Строк становить один місяць з моменту повідомлення рішення (§ 84 SGG); якщо правове застереження помилкове або відсутнє, строк продовжується до року.

Заперечення подається письмово або до протоколу в Jobcenter. Електронної пошти зазвичай недостатньо — надійним є подання листом, факсом або через електронну поштову скриньку jobcenter.digital. Обґрунтування не обов'язкове, але наполегливо рекомендується, особливо коли надсилаються нові документи.

Якщо заперечення відхилено, відкритою залишається дорога до соціального суду (§ 51 ч. 1 № 4 SGG). Строк позову знову становить один місяць з моменту вручення рішення про відхилення заперечення (§ 87 SGG). Провадження в соціальному суді звільнене від судових витрат; позов можна подати і без адвоката, однак часто рекомендується консультація соціального об'єднання (наприклад, SoVD, VdK), консультативного центру для безробітних, Mieterbund або адвоката.

У термінових випадках — загрозі бездомності, відсутності засобів на їжу — додатково можна подати клопотання про тимчасовий правовий захист згідно з § 86b SGG; соціальний суд тоді вирішує в порядку терміновості часто протягом кількох днів.

Bürgergeld та Wohngeld взаємно виключаються. Хто отримує Bürgergeld, не отримує згідно з § 7 ч. 1 WoGG Wohngeld — і навпаки, Jobcenter у межах Bürgergeld вже покриває відповідні витрати на житло й опалення. Подвійного фінансування слід уникати.

Для домогосподарств із низьким доходом тим не менш стоїть питання, який шлях вигідніший:

• Wohngeld привабливіший, коли є дохід від трудової діяльності, що ледь покриває утримання, але не витримує витрат на житло — без пов'язаних із Bürgergeld обов'язку співпраці та угоди про співпрацю.
• Bürgergeld необхідний, коли сукупна потреба (базова потреба + KdU + додаткові потреби) навіть з урахуванням трудового чи пенсійного доходу, Wohngeld та Kinderzuschlag не покрита.

Сім'ям слід спочатку перевірити, чи комбінація Wohngeld плюс Kinderzuschlag (§ 6a BKGG) покрила б сукупну потребу — бо ця констеляція уникає переходу до SGB II. Jobcenter у межах опрацювання заяви перевіряє, чи є пріоритетне право на Wohngeld та Kinderzuschlag (§ 12a SGB II), і за необхідності спрямовує туди.

Деякі групи осіб порушують типові деталеві питання:

• Студенти: хто в принципі має право на BAföG, згідно з § 7 ч. 5 SGB II не отримує Bürgergeld. Право на додаткові потреби (наприклад, вагітність) залишається можливим згідно з § 27 SGB II. Студенти, у яких через перевищення максимального строку підтримки більше немає права на BAföG, можуть отримати Bürgergeld, якщо збережена працездатність.
• Самозайняті: заява з додатком EKS, дозвіл здійснюється тимчасово, як правило, на шість місяців (§ 41a SGB II). Після закінчення відбувається остаточне встановлення з можливою вимогою повернення або доплатою. Виробничі витрати відраховуються, оскільки вони фактичні та необхідні.
• Aufstocker: хто працює, але чий дохід не покриває потребу, отримує доповнюючий Bürgergeld; трудовий дохід зараховується із застосуванням неоподатковуваних сум згідно з § 11b SGB II (див. окремий розділ).
• Старші особи перед звичайним пенсійним віком: отримують Bürgergeld, але в багатьох випадках звільнені від обов'язкового сприяння працевлаштуванню. З досягненням звичайного пенсійного віку вони переходять у Grundsicherung у старості (SGB XII).
• Громадяни ЄС: у перші три місяці перебування або при єдиному праві перебування з метою пошуку роботи існує виключення допомоги згідно з § 7 ч. 1 реч. 2 SGB II. Для працівників та членів сімей виключення не застосовується.
• Бездомні: право існує також без постійного місця проживання; витрати на пансіон, аварійне житло чи притулок для бездомних покриваються, оскільки відповідні.

Закон про Bürgergeld набрав чинності 1 січня 2023 (етап 1) та 1 липня 2023 (етап 2, у тому числі так званий курс плану співпраці). Найважливіші зміни порівняно з попереднім Arbeitslosengeld II («Hartz IV») такі:

• Підвищення базових потреб з 1 січня 2023 приблизно на 50 €, потім помітне підвищення з 1 січня 2024 (близько +12 % до 563 € на рівні 1).
• Пільговий період для житла та майна у перші дванадцять місяців (§ 22 ч. 1, § 12 ч. 3 SGB II) — фактичні витрати на житло без перевірки відповідності, неоподатковувана сума майна 40.000 / 15.000 €.
• М'якіші санкції: максимальне зниження 30 % замість раніше до 100 % (§§ 31 і наст. SGB II); скасування особливих посилень для осіб до 25 років.
• Пріоритет кваліфікації: професійне підвищення кваліфікації підтримується додатковим бонусом Bürgergeld у 75 € на місяць (§ 16j SGB II) та премією за підвищення кваліфікації до 1.500 € при успішному завершенні.
• Угода про співпрацю замість угоди про інтеграцію: шестимісячний період довіри без санкцій, партнерська мова, спільне визначення цілей (§ 15 SGB II).
• Вищі неоподатковувані суми для трудового доходу: 30 % неоподатковуваної суми для доходу між 520 € і 1.000 €; подальші особливі правила для учнів та студентів із підробкою (§ 11b SGB II).
• Скасування пріоритету посередництва: не кожна запропонована робота повинна бути негайно прийнята, якщо кваліфікація обіцяє більш стійкий успіх.

Критики зазначають, що реформа в окремих пунктах була відкочена через Wachstumschancengesetz та пізні зміни — наприклад, через посилені санкції для «тотальних відмовників» (можлива редукція на 100 %, § 31a ч. 7 SGB II у редакції, чинній з 2024 року). Однак базова орієнтація Bürgergeld — пільговий період, пріоритет кваліфікації, вищі базові потреби — залишається збереженою.

Близько чверті всіх одержувачів Bürgergeld працюють — так звані Aufstocker. Вони працюють повний або неповний робочий день, але заробляють замало, щоб покрити потребу спільності потреб власними силами. Типові констеляції — професії на рівні мінімальної зарплати, неповна зайнятість у самотніх батьків, соло-самозайняті в нішевих професіях.

Трудовий дохід зараховується на потребу, але з урахуванням суттєвих неоподатковуваних сум для працюючих згідно з § 11b SGB II:

• Базова неоподатковувана сума 100 € паушально (покриває типові витрати на роботу).
• 20 % неоподатковуваної суми для частини доходу брутто між 100 та 520 €.
• 30 % неоподатковуваної суми для частини доходу брутто між 520 та 1.000 €.
• 10 % неоподатковуваної суми для частини доходу брутто між 1.000 та 1.200 € (при спільності потреб з неповнолітніми дітьми до 1.500 €).

Конкретно це означає: хто заробляє брутто 1.200 €, утримує нетто помітно більше, ніж непрацюючий одержувач Bürgergeld. Для тих, хто навчається, учнів із підробкою та студентів діють додаткові вигідніші правила (наприклад, підвищена базова неоподатковувана сума при шкільних підробках у канікули, § 11a ч. 3 SGB II).

Aufstocker зберігають повний доступ до інструментів ринку праці згідно з §§ 16 і наст. SGB II — особливо підтримку професійного підвищення кваліфікації, інтеграційну надбавку роботодавцю та бонус Bürgergeld при кваліфікаційних заходах.

Bürgergeld, як правило, дозволяється на строк дозволу дванадцять місяців (§ 41 ч. 3 SGB II). При змінному доході від самостійної діяльності або при передбачуваних у недалекому майбутньому суттєвих змінах дозвіл здійснюється тимчасово, як правило, на шість місяців (§ 41a SGB II), з остаточним встановленням після подання фактичних доказів доходів.

Виплата здійснюється щомісяця наперед на рахунок, вказаний заявником. Перший день оплати зазвичай припадає на останній робочий день попереднього місяця. Хто не має рахунку, може отримати виплату платіжним дорученням до зарахування; у таких випадках рекомендується відкриття безкоштовного базового рахунку згідно із Законом про платіжні рахунки.

Хто хоче продовжувати отримувати Bürgergeld після закінчення строку дозволу, повинен подати заяву про продовження — бажано за два місяці до закінчення, щоб уникнути прогалин у виплатах. Процедура помітно скромніша, ніж первинна заява: як правило, потрібно надсилати лише актуальні докази доходів, оренди та майна.

При затриманому опрацюванні закон передбачає аванси згідно з § 42 SGB I та тимчасові виплати згідно з § 41a SGB II. У гострих ситуаціях скрути (наприклад, загрозі відключення електрики, відсутності засобів на їжу) додатково можна подати до соціального суду клопотання про тимчасовий правовий захист згідно з § 86b SGG.